SCORE 2016, загальнонаціональне опитування
У 2015 році організація SeeD отримала запрошення імплементувати Індекс SCORE (соціальної згуртованості та миру) в Україні від програми «Українська ініціатива зміцнення громадської довіри» (UCBI), яку підтримує Агентство США з міжнародного розвитку (USAID)/Офіс перехідних ініціатив (ОТІ). Щоб дослідити, що саме впливає на гармонію в українськрму суспільстві, SeeD разом із UCBI з серпня 2015-го по грудень 2016-го імплементували перший етап SCORE в Україні. На цьому етапі вдалося спільно розробити доказові аналітичні звіти та комунікаційні повідомлення, а також пробудити активний інтерес серед ряду ключових стейкхолдерів (наприклад, управлінців вищого ешелону, журналістів, громадянського суспільства).
SCORE 2018, загальнонаціональне опитування
Для глибшого аналізу соціально-політичної динаміки та кращого планування та проведення програм, USAID та SeeD визнали, що надзвичайно важливим є проведення лонгитюдних та порівняльних досліджень, та провели другу хвилю досліджень. Другий етап SCORE в Україні формувався на основі консультацій зі зацікавленими сторонами та 8-ми регіональних фокус-груп — у Херсоні, Харкові, Краматорську, Києві, Івано-Франківську, Львові, Сєвєродонецьку та Одесі. Після того як анкета була розроблена, в січні 2018 року соціологічна компанія Growth from Knowledge (GfK) провела польові дослідження. Загалом було проведено 9018 інтерв’ю для домогосподарств у 24 областях та м. Києві за допомогою стратифікованої випадкової вибірки. 6 102 респонденти з Першої хвилі також брали участь у Другій хвилі як частина вибірки панелі, що дозволило провести більш надійний та причинно-наслідковий аналіз. SCORE Ukraine 2018 Загальне популяційне дослідження було зосереджено на таких напрямках дослідження:
Індекс SCORE для українських шкіл 2019 р.
У 2018 році Дитячий фонд ООН розширив другу хвилю Індексу SCORE для українських шкіл як у контексті сфер, так і охоплення. Дані зібрано протягом першого семестру 2018-2019 навчального року. Вибірка складає 7 846 учнів віком від 12 до 19 років. Опитано учнів із 200 навчальних закладів України на підконтрольних територіях Донецької та Луганської областей, а також в Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській, Миколаївській, Львівській та Київській областях.
Індекс SCORE для українських шкіл 2020 р.
У 2019 році після нового калібрування дослідження у партнерстві з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) було розпочато третю хвилю. Дані було зібрано під час першого семестру 2019-2020 навчального року. Вибірка склала 8 643 учнів 13-19 років (тому що дослідники вирішили, що надійність отриманих даних від 12-літніх дітей – обмежена). При чому, 2 045 респондентів склали так звану панельну вибірка, тобто тих самих ж учнів було опитано протягом двох років – в другій та третій хвилях. У межах дослідження було опитано підлітків із 215 навчальних закладів України на підконтрольних територіях Донецької та Луганської областей, а також в Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській, Миколаївській, Львівській, Київській областях та в місті Києві.
Фінансові й людські ресурси для інвестування в процес миробудування є сильно обмеженими, порівняно з тими ресурсами, що вкладаютсья у війни та конфлікти. Для того щоб ефективно та стратегічно користуватися наявними ресурсами для позитивних змін у процесі подолання конфліктів та підтриманні миру, необхідно достеменно розуміти першочергові причини конфлікту в кожному конкретному контексті. Лише тоді можна розробити найбільш ефективні програмні інтервенції. Зазвичай програми миробудування базуються на обмежених даних, зібраних часто виключно шляхом консультацій з внутрішньонаціональними експертами та/або фахівцями з конфліктів. Однак, аби поліпшити процес миробудування і трансформації конфліктів, а також для гармонії в суспільстві, як вертикальної (з урядовими установами і громадянами), так і горизонтальної (між різними групами в суспільстві), потрібно володіти значно глибшим знанням конкретного контексту конфлікту та взаємодії суспільсьва з ним. Існуючим підходам часто бракує емпіричного підгрунтя і навіть щирі наміри та інвестиції можуть не дати бажаних результатів.
SCORE можна застосовується як адаптивний, гнучкий та доказовий інструмент діагностичної і прогностичної оцінки конфліктних зон. Ми допомагаємо визначити програмні точки входу у простір, що потерпає від соціальних наслідків конфліктів. З цієї позиції SCORE виходить із потреб миротворчої громади і часто об’єднує національних та міжнародних акторів, які мають сумніви в ефективності своїх інвестицій. Завдяки SCORE уряди, донори та миробудівні організації отримують можливість систематично розробляти і тестувати теорії трансформації конфліктів, перш ніж спонсорувати та втілювати нові миробудівні програми.SCORE базується на експертизі декількох наук, таких як соціологія, психологія, міжнародні взаємини та вивчення проблем безпеки; гнучкість індексу дозволяє нам включати в нього найновіші дослідження, тренди глобальної політики та реалії кожного місцевого та регіонального контексту. Індекс був розроблений у 2012 році на Кіпрі Центром сталого миру і демократичного розвитку (SeeD) і Програмою розвитку ООН за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Основою SCORE є дослідження, що включає різні методи: проводяться консультації зі стейкхолдерами різних рівнів, фокус-групи та інтерв’ю, які допомагають відповідним чином сформулювати анкету SCORE.
На рис. 1 нижче проілюстровано циклічний процес Індексу SCORE
Індекс SCORE утримується від підходу «один формат для всіх потреб», яким часто користуються інші міжнаціональні індекси. Кожен індекс SCORE старається охопити суспільну динаміку конкретної країни де його застосовують. Процес зазвичай починається зі всеосяжних консультацій із широким спектром національних стейкхолдерів, серед яких: громадянське суспільство, академічні кола, уряд, лідери бізнесу та громади. Це допомагає краще зрозуміти суспільну динаміку і бажані цілі країна ставить перед собою на різних рівнях. Далі за допомогою складних конйептуальних карт фіксуються комплексні взаємозв’язки між різними суспільними, економічними, політичними та індивідуальними компонентами динаміки в країні. Після розробки такого концептуального фреймворку із застосуванням технік спільного діалогу, ми обираємо, адаптуємо та розробляємо доречні інструменти вимірювання — або з наявної бібліотеки інструментів SCORE, або «з нуля» для конкретної країни.
В Індексі SCORE можуть органічно поєднуватися різні способи збору даних, у тому числі опитування, дискурс-аналіз, оцінки експертів. Його сила — у використанні прогресивних аналітичних і статистичних інструментів. Велика вибірка опитувальників SCORE дозволяє забезпечити високий рівень точності вимірюваних показників для різних регіонів країни і різних суспільних груп (наприклад, окремих етнічних громад або соціально-демографічних груп, таких як для прикладу внутрішньо переміщені особи). Робота «в полях» зазвичай проводиться у співпраці з визнаними національними соціологічними установами або агенціями, які мають підтверджений рівень культурної та контекстуальної обізнаності й володіють тонкощами сприйняття, необхідними для надійного процесу збору даних. Отримані дані обробляються за допомогою складних технік аналізу даних, таких як: факторний аналіз, дисперсійний аналіз, регресійне моделювання та моделювання структурних рівнянь. Використовуючи цю методологію ми формуємо велику кількість метрик для багатьох показників, а потім переводимо це все в мережевий аналіз та прогностичні моделі, які допомагають виявити складні взаємозв’язки між різними показниками та групами. Такий процес моделювання дає змогу запропонувати ефективні точки входу для розробки проектів та політик.
Перші результати SCORE проходять інтерпретацію через багаторівневі консультації зі стейкхолдерами. Цей процес тісно пов'язаний із подальшим аналізом даних та розробкою брифів. Така тісна співпраця і комунікація з ключовими стейкхолдерами та первинними організаціями не лише додає глибини й цінності результатам SCORE, а й утворює відчуття причетності та стимулює конструктивні публічні обговорення. Таким чином фінальні результати SCORE виходять максимально контекстуальними й впливовими.
Для детальнішого розуміння методології SCORE, будь ласка, прочитайте інструкцію за цим посилання.Програмні цілі: Визначені бажані та пріоритетні нормативні цілі для оцінки та побудови соціальної згуртованості в певному контексті (наприклад, гармонія між групами, зниження схильності до насилля, плекання культури шанування прав людини). Такі цілі прописані в підрозділі платформи SCORE, присвяченому категоріям, але їх не варто плутати з категорійними чи тематичними групуваннями. Програмні цілі, з яких складаються ключові компоненти соціальної згуртованості для України, зображені на рисунку вище. Інші категорії, вказані на платформі SCORE, є категоріями тематичного згрупування різних показників.
Показники: Компоненти концептуальної моделі переводяться в метрики та показники, які можна виміряти через опитування громадської думки. Кожен показник, за допомогою якого вимірюють те чи інше явище (наприклад, економічна безпека, дискримінація щодо інших груп, віра в права людини, підтримка конкретних варіантів політик, посттравматичний стресовий розлад тощо), як правило, оцінюється за допомогою принаймні трьох пунктів анкети (трьох питань), масштабованих після перевірки на надійність, з метою впевнитися, що SCORE може охопити різні динаміки, що лежать в основі даного показника.
Драйвери/Прогностичні фактори: Показники, що мають сильний позитивний або негативний вплив на бажаний результат, називаються драйверами або прогностичними факторами. Вони вказують на стратегічні точки входу, де є найвища ймовірність впливу на бажаний результат. Їх можна побачити в підрозділі «Аналіз взаємозв’язків».
Теплові карти: Для кожного показника підраховується його значення. Значення варіюються від 0 до 10, де 0 означає, що явище, вимірюване даним показником, узагалі не спостерігається в досліджуваному контексті, а 10 — що воно спостерігається чітко й повсюдно. Теплові карти показують регіональні відмінності для значень показників і дають можливість виявити території, які вимагають втручання. Наприклад, показник «Особиста безпека» вимірюється через такі запитання:
Якщо значення особистої безпеки — 0, це означає, що ніхто в цьому регіоні не почувається безпечно в особистому плані, якщо 10 — що всі почуваються в абсолютній безпеці. Отже, теплова карта особистої безпеки для України відображає значення показника для кожної області, завдяки чому можемо зрозуміти різницю рівнів особистої безпеки в різних регіонах України.
Аналіз взаємозв’язків (прогностичні моделі): Прогностичні моделі базуються на складному статистичному аналізі (в тому числі регресійному моделюванні, мережевому аналізі та моделюванні структурних рівнянь) та вивчають взаємозв’язки між різними показниками та бажаними результатами. Прогностичні моделі виявляють ті показники, що можуть мати ефект підсилення або послаблення тих чи інших показників чи результатів. Якщо першу хвилю SCORE можна використати для виявлення прямих взаємозв’язків та стартових значень показників, то друга й третя хвилі SCORЕ, які дають змогу проводити часові порівняння, можуть допомогти виявити тенденції і причинно-наслідкові зв’язки. Колір ліній, що з’єднують показники й результати, відображає характер зв’язку: блакитний позначає позитивну залежність, а червоний — негативну. Товщина ліній позначає силу залежності: чим товстіша лінія, тим сильніша взаємозалежність. У цьому підрозділі подано короткий огляд методології SCORE. Щоб ознайомитися з нею більш детально, завантажте, будь ласка, брошуру SCORE або перегляньте інші публікації./p>