Методологія Індексу SCORE в Україні

Що таке SCORE?

Фінансові й людські ресурси для інвестування в процес миробудування є сильно обмеженими, порівняно з тими ресурсами, що вкладаютсья у війни та конфлікти. Для того щоб ефективно та стратегічно користуватися наявними ресурсами для позитивних змін у процесі подолання конфліктів та підтриманні миру, необхідно достеменно розуміти першочергові причини конфлікту в кожному конкретному контексті. Лише тоді можна розробити найбільш ефективні програмні інтервенції. Зазвичай програми миробудування базуються на обмежених даних, зібраних часто виключно шляхом консультацій з внутрішньонаціональними експертами та/або фахівцями з конфліктів. Однак, аби поліпшити процес миробудування і трансформації конфліктів, а також для гармонії в суспільстві, як вертикальної (з урядовими установами і громадянами), так і горизонтальної (між різними групами в суспільстві), потрібно володіти значно глибшим знанням конкретного контексту конфлікту та взаємодії суспільсьва з ним. Існуючим підходам часто бракує емпіричного підгрунтя і навіть щирі наміри та інвестиції можуть не дати бажаних результатів.
 
Мета Індексу SCORE — поліпшити ефективність процесу миробудування, базуючись на емпіричних даних.


SCORE можна застосовується як адаптивний, гнучкий та доказовий інструмент діагностичної і прогностичної оцінки конфліктних зон. Ми допомагаємо визначити програмні точки входу у простір, що потерпає від соціальних наслідків конфліктів. З цієї позиції SCORE виходить із потреб миротворчої громади і часто об’єднує національних та міжнародних акторів, які мають сумніви в ефективності своїх інвестицій. Завдяки SCORE уряди, донори та миробудівні організації отримують можливість систематично розробляти і тестувати теорії трансформації конфліктів, перш ніж спонсорувати та втілювати нові миробудівні програми.
SCORE базується на експертизі декількох наук, таких як соціологія, психологія, міжнародні взаємини та вивчення проблем безпеки; гнучкість індексу дозволяє нам включати в нього найновіші дослідження, тренди глобальної політики та реалії кожного місцевого та регіонального контексту. Індекс був розроблений у 2012 році на Кіпрі Центром сталого миру і демократичного розвитку (SeeD) і Програмою розвитку ООН за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Основою SCORE є дослідження, що включає різні методи: проводяться консультації зі стейкхолдерами різних рівнів, фокус-групи та інтерв’ю, які допомагають відповідним чином сформулювати анкету SCORE. На рис. 1 нижче проілюстровано циклічний процес Індексу SCORE.

Рис. 1. Циклічний процес SCORE
 
 (усередині) Соціальні зміни
 (у кругах на рисунку, починаючи від оранжевого, справа від стрілки, за годинниковою стрілкою)
 Консультації зі стейкхолдерами
 Понятійна карта
 Вибір інструментів замірювання
  Розробка вибірки
 Збір даних
 Статистичний аналіз
 Участь у розробці політик та програм
 Імплементація та оцінка програм

Індекс SCORE утримується від підходу «один формат для всіх потреб», яким часто користуються інші міжнаціональні індекси. Кожен індекс SCORE старається охопити суспільну динаміку конкретної країни де його застосовують. Процес зазвичай починається зі всеосяжних консультацій із широким спектром національних стейкхолдерів, серед яких: громадянське суспільство, академічні кола, уряд, лідери бізнесу та громади. Це допомагає краще зрозуміти суспільну динаміку і бажані цілі країна ставить перед собою на різних рівнях. Далі за допомогою складних конйептуальних карт фіксуються комплексні взаємозв’язки між різними суспільними, економічними, політичними та індивідуальними компонентами динаміки в країні. Після розробки такого концептуального фреймворку із застосуванням технік спільного діалогу, ми обираємо, адаптуємо та розробляємо доречні інструменти вимірювання — або з наявної бібліотеки інструментів SCORE, або «з нуля» для конкретної країни.

В Індексі SCORE можуть органічно поєднуватися різні способи збору даних, у тому числі опитування, дискурс-аналіз, оцінки експертів. Його сила — у використанні прогресивних аналітичних і статистичних інструментів. Велика вибірка опитувальників SCORE дозволяє забезпечити високий рівень точності вимірюваних показників для різних регіонів країни і різних суспільних груп (наприклад, окремих етнічних громад або соціально-демографічних груп, таких як для прикладу внутрішньо переміщені особи). Робота «в полях» зазвичай проводиться у співпраці з визнаними національними соціологічними установами або агенціями, які мають підтверджений рівень культурної та контекстуальної обізнаності й володіють тонкощами сприйняття, необхідними для надійного процесу збору даних. Отримані дані обробляються за допомогою складних технік аналізу даних, таких як: факторний аналіз, дисперсійний аналіз, регресійне моделювання та моделювання структурних рівнянь. Використовуючи цю методологію ми формуємо велику кількість метрик для багатьох показників, а потім переводимо це все в мережевий аналіз та прогностичні моделі, які допомагають виявити складні взаємозв’язки між різними показниками та групами. Такий процес моделювання дає змогу запропонувати ефективні точки входу для розробки проектів та політик.
Перші результати SCORE проходять інтерпретацію через багаторівневі консультації зі стейкхолдерами. Цей процес тісно пов'язаний із подальшим аналізом даних та розробкою брифів. Така тісна співпраця і комунікація з ключовими стейкхолдерами та первинними організаціями не лише додає глибини й цінності результатам SCORE, а й утворює відчуття причетності та стимулює конструктивні публічні обговорення. Таким чином фінальні результати SCORE виходять максимально контекстуальними й впливовими.

Словник SCORE

Спрощена концептуальна модель: Теорія змін та системна карта різних показників, припущень та суспільної динаміки, розроблена на основі багаторівневих консультацій зі стейкхолдерами, спрощена до стислої ілюстрації. Початкові концептуальні моделі застосовують інструменти розмитих когнітивних карт та системних карт (наприклад, когнітивне моделювання) для схематичного розміщення припущень і гіпотез щодо різних теорій змін, якими користуютсья під час розробки показників анкети SCORE.

Програмні цілі: Визначені бажані та пріоритетні нормативні цілі для оцінки та побудови соціальної згуртованості в певному контексті (наприклад, гармонія між групами, зниження схильності до насилля, плекання культури шанування прав людини). Такі цілі прописані в підрозділі платформи SCORE, присвяченому категоріям, але їх не варто плутати з категорійними чи тематичними групуваннями. Програмні цілі, з яких складаються ключові компоненти соціальної згуртованості для України, зображені на рисунку вище. Інші категорії, вказані на платформі SCORE, є категоріями тематичного згрупування різних показників.

Показники: Компоненти концептуальної моделі переводяться в метрики та показники, які можна виміряти через опитування громадської думки. Кожен показник, за допомогою якого вимірюють те чи інше явище (наприклад, економічна безпека, дискримінація щодо інших груп, віра в права людини, підтримка конкретних варіантів політик, посттравматичний стресовий розлад тощо), як правило, оцінюється за допомогою принаймні трьох пунктів анкети (трьох питань), масштабованих після перевірки на надійність, з метою впевнитися, що SCORE може охопити різні динаміки, що лежать в основі даного показника.

Драйвери/Прогностичні фактори: Показники, що мають сильний позитивний або негативний вплив на бажаний результат, називаються драйверами або прогностичними факторами. Вони вказують на стратегічні точки входу, де є найвища ймовірність впливу на бажаний результат. Їх можна побачити в підрозділі «Аналіз взаємозв’язків».

Теплові карти: Для кожного показника підраховується його значення. Значення варіюються від 0 до 10, де 0 означає, що явище, вимірюване даним показником, узагалі не спостерігається в досліджуваному контексті, а 10 — що воно спостерігається чітко й повсюдно. Теплові карти показують регіональні відмінності для значень показників і дають можливість виявити території, які вимагають втручання. Наприклад, показник «Особиста безпека» вимірюється через такі запитання:
  •  Наскільки захищеним від насилля у повсякденному житті ви почуваєтеся?
  •  Наскільки ви впевнені, що поліція чи інші органи можуть захистити вас від насилля?
  •  Наскільки безпечно ви б себе почували, якби йшли вночі самі вулицею?
Якщо значення особистої безпеки — 0, це означає, що ніхто в цьому регіоні не почувається безпечно в особистому плані, якщо 10 — що всі почуваються в абсолютній безпеці. Отже, теплова карта особистої безпеки для України відображає значення показника для кожної області, завдяки чому можемо зрозуміти різницю рівнів особистої безпеки в різних регіонах України.

Аналіз взаємозв’язків (прогностичні моделі): Прогностичні моделі базуються на складному статистичному аналізі (в тому числі регресійному моделюванні, мережевому аналізі та моделюванні структурних рівнянь)  та вивчають взаємозв’язки між різними показниками та бажаними результатами. Прогностичні моделі виявляють ті показники, що можуть мати ефект підсилення або послаблення тих чи інших показників чи результатів. Якщо першу хвилю SCORE можна використати для виявлення прямих взаємозв’язків та стартових значень показників, то друга й третя хвилі SCORЕ, які дають змогу проводити часові порівняння, можуть допомогти виявити тенденції і причинно-наслідкові зв’язки. Колір ліній, що з’єднують показники й результати, відображає характер зв’язку: блакитний позначає позитивну залежність, а червоний — негативну. Товщина ліній позначає силу залежності: чим товстіша лінія, тим сильніша взаємозалежність. У цьому підрозділі подано короткий огляд методології SCORE. Щоб ознайомитися з нею більш детально, завантажте, будь ласка, брошуру SCORE або перегляньте інші публікації.

Огляд і методологія другого етапу SCORE в Україні

У 2015 році організація SeeD отримала запрошення імплементувати Індекс SCORE в Україні від програми «Українська ініціатива зміцнення громадської довіри» (UCBI), яку підтримує Агентство США з міжнародного розвитку (USAID)/Офіс перехідних ініціатив (ОТІ). Щоб дослідити, що саме впливає на гармонію в українськрму суспільстві, SeeD разом із UCBI з серпня 2015-го по грудень 2016-го імплементували перший етап SCORE в Україні. На цьому етапі вдалося спільно розробити доказові аналітичні звіти та комунікаційні повідомлення, а також пробудити активний інтерес серед ряду ключових стейкхолдерів (наприклад, управлінців вищого ешелону, журналістів, громадянського суспільства).
 Для глибшого аналізу суспільної динаміки та кращого планування програм, USAID та SeeD провели другу хвилю досліджень, яка розпочалась у 2017 навколо таких цілей:  
  •  Моніторінг ключових моментів суспільної динаміки та динаміки між різними групами в суспільстві;
  •  Виявити загрози безпеці людини в різних громадах;
  •  Дослідити, яким чином альтернативна політика може вплинути на соціальну згуртованість, громадянську участь та відчуття безпеки в Україні;
  •  Здійснити глибше дослідження кризових зон, пріоритетних питань чи конкретних суспільних незгод, визначених на першому етапі.
Другий етап SCORE в Україні формувався на основі консультацій зі стейкхолдерами та 8-ми регіональних фокус-груп — у Херсоні, Харкові, Краматорську, Києві, Івано-Франківську, Львові, Сєвєродонецьку та Одесі. Після того як анкета була розроблена, в січні 2018 року соціологічна компанія Growth from Knowledge (GfK) провела польові дослідження. На рисунку 2 нижче показано короткий виклад концептуальної моделі та зон, досліджених на другому етапі SCORE в Україні.
 
 Рис. 2. Спрощена концептуальна модель для другого етапу SCORE в Україні

"Спрощена концептуальна модель соціальної згуртованості в Україні
 
 (у кругах, починаючи з верхнього правого за годинниковою стрілкою)
 Задоволеність економічними умовами та місцевістю
 Майбутні політичні візії
 Психосоціальні навики
 Репрезентативність та ефективність урядових установ
 Навички та мотивація до громадянської участі
 Знання, повага та віра в права людини
 Взаємини і толерантність між групами
 Громадянські настрої та підприємницька ментальність
 Конструктивна і плюралістична (громадянська/національна) ідентичність
 Довіра до місцевих/центральних органів влади
 
 (у прямокутниках, починаючи від №1 зліва вгорі, за годинниковою стрілкою)
 Результат №1: Конструктивна громадянська участь
 Результат №2: Плюралізм та толерантне громадянство
 Результат №4: Реінтеграція окупованих територій
 Результат №3: Підтримка реформ"
 

Вибіркадругого етапу дала змогу провести масштабний та унікальний аналіз причинно-наслідкових зв’язків і змін громадянських настроїв. Загалом було проведено 9 018 особистих інтерв’ю у 24 областях та місті Києві (випадкова стратифікована вибірка). Було також охоплено 81,4% респондентів першої хвилі: 6 102 респонденти, які брали участь у першому етапі опитування, погодилися взяти участь і в другому. Крім того, 1 042 інтерв’ю були проведені на непідконтрольних урядові територіях Луганської та Донецької областей. У зв’язку з важкодоступністю, було проведено 445 особистих інтерв’ю на непідконтрольних територіях Донецької та 597 телефонних інтерв’ю на непідконтрольних територіях Луганської області (через випадкове генерування телефонних номерів). У підсумку, висновки, подані в цьому буклеті, базуються на фокус-групах, консультаціях зі стейкхолдерами та кількісних польових дослідженнях за участі 10 060 респондентів по всій Україні, в тому числі на непідконтрольних територіях Луганської й Донецької областей.