Як і в інших країнах, де проводиться SCORE, методологія проєкту для східної України розроблена так, щоб якнайкраще врахувати контекст регіону. Кожна хвиля SCORE починається з консультацій з місцевими, регіональними та національними стейкхолдерами в Києві та в тих областях, де проводиться дослідження. Під час консультацій представники влади та громадянського суспільства визначають найважливіші тенденції та зміни в суспільстві. Саме завдяки цьому кожна наступна хвиля SCORE зберігає актуальність.
Опитувальник SCORE складається з показників, кожен з яких вимірюється кількома запитаннями. Упродовж 2017-2019 років було створено бібліотеку з понад 200 показників.
Дослідження SCORE для східної України є репрезентативним на рівні регіону та областей. Нижче — стислий опис кожної хвилі SCORE для східної України.
Перша хвиля: SCORE для східної України 2017, також відомий як Індекс соціальної згуртованості та примирення ООН для східної України (USE), проводився спільно з SeeD, ПРООН, ЮНІСЕФ та МОМ. Результати ґрунтувалися на 5429 особистих інтерв’ю з мешканцями п’яти областей на сході України (1442 у Луганській області, 2156 — у Донецькій, та 612 інтерв’ю на область на Запоріжжі, 613 — Дніпровщині й 606 — Харківщині). Оцінка також включала експертний та шкільний компоненти. Експертна оцінка проводилася за допомогою 72 особистих глибинних інтерв’ю з двома місцевими експертами в кожному з районів Донецької та Луганської областей. У рамках шкільного компонента було проведене опитування 3300 дітей віком від 13 до 17 років з 48 навчальних закладів Донеччини та Луганщини (на підконтрольній уряду території).
Друга хвиля: оцінювання SCORE для східної України 2018, відомий як Індекс соціальної згуртованості та примирення ООН для східної України (USE), також проводилося у партнерстві з SeeD, ПРООН, ЮНІСЕФ та МОМ. Результати ґрунтувалися на 5344 особистих інтерв’ю з мешканцями п’яти областей на сході України (1407 у Луганській області, 2127 — у Донецькій та 600 інтерв’ю на область на Запоріжжі, 610 — на Дніпровщині й 600 — на Харківщині). Вздовж лінії дотику в Донецькій та Луганській областях було проведено додаткових 700 інтерв’ю.
Третя хвиля: SCORE для східної України 2019 року фінансується USAID, впроваджується SeeD у партнерстві з Програмою ООН з відновлення та розбудови миру і має найбільшу на цей момент вибірку. Результати оцінки 2019 року ґрунтуються на 9054 особистих інтерв’ю. Головна вибірка складається з 3325 інтерв’ю на підконтрольних уряду територіях та 619 інтерв’ю на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей. Додатково було опитано 1810 респондентів, що проживають на лінії дотику, 300 ветеранів АТО та 3000 респондентів з 15 обраних міст (Бахмут, Бердянськ, Дружківка, Костянтинівка, Краматорськ, Лисичанськ,Маріуполь, Мар’їнка, Мелітополь, Покровськ, Попасна, Сєвєродонецьк, Слов’янськ, Станиця Луганська, Старобільськ).
Дані було зібрано з вересня по листопад 2019 року. Стратегія створення вибірки для непідконтрольних уряду територій відрізнялася від методу стратифікованої випадкової вибірки SCORE, що використовувалася на підконтрольних територіях. На непідконтрольних територіях використовувався метод «снігової кулі», за якого бригадири та інтерв’юери могли шукати респондентів через друзів або знайомих.
SCORE для східної України — це значно більше, ніж моніторинг суспільних настроїв, тому результати й не зображуються у відсотковій формі. Натомість вони подаються у формі описових аналітичних звітів та прогнозних моделей.
Теплові карти. Для опису результатів опитування використовуються теплові карти з балами за шкалою від 0 до 10 для кожного з показників SCORE. Наприклад, карта нижче показує рівень задоволення своїм місцем проживання для кожного міста та області: 0 означає, що ніхто в громаді не задоволений своїм місцем проживання, а 10 — що задоволені всі. За картою ми бачимо, що населення Костянтинівки найменш задоволене своїм місцем проживання, а найвищі результати у Бердянська і Мелітополя.
Прогнозування. Іншим елементом методології SCORE є аналіз зв’язків між різними показниками та прогнозування їхнього впливу на те чи інше явище (міграційні настрої, довіру до інституцій, тощо). Показники можуть або посилювати певне явище (блакитні з’єднувальні лінії), або послаблювати його (червоні з’єднувальні лінії). Такий аналіз допомагає визначити відправні точки для досягнення бажаного результату в суспільстві. У прикладі, поданому нижче, ми бачимо, що можливості для реалізації громадянських прав та задоволеність своїм місцем проживання знижують схильність до міграції та більше за інші фактори сприяють тому, щоб люди залишалися у своїх місцях проживання, в той час як високий рівень доходу й економічна безпека підсилюють тенденцію до міграції, «заохочуючи» людей переїхати.
Кластерний аналіз. Щоб зрозуміти, як люди розподіляються на групи на основі їхніх балів за конкретними показниками, ми використовуємо кластерний аналіз. Після того, як групи сформовані статистично, можна визначити основні характеристики кожної з груп та порівняти їх. Кластерний аналіз допомагає визначити пріоритети для інтервенцій та краще зрозуміти цільову аудиторію. Наприклад, у 2018 році нашим завданням було зрозуміти, хто творить зміни у суспільстві та чи всі види громадської активності конструктивні. Таким чином за допомогою статистичного аналізу ми визначили чотири групи, характеристики яких показано нижче. Цей тип аналізу можна знайти в різних публікаціях тут.
Таким чином, теплові карти відповідають на питання «де», прогнозування — «як і чому», а кластерний аналіз — «хто», що дає SCORE відповідну глибину дослідження соціальної згуртованості.
Більше про методологію SCORE можна дізнатися тут, а познайомитися з міжнародною командою SeeD тут.